Типовим прикладом широкої об’єднавчої професії, лідером-об’єднувачем є досягатор.

Прикладник, людина-самозарплата думає скільки було зароблено. Нею.

Лідер-об'єднувач думає чи всі прикладники (люди-самозарплати) отримали зарплату. Чи нікого не забули.

Людина-самозарплата думає чи вона зробила свій кусок роботи.

Лідер-об'єднувач думає чи всі куски роботи різних людей зроблені. І співставлені.

Лідер-об'єднувач ставить неегоїстичні цілі. З багатьма етапами. З залученням багатьох людей.

І результат буде рахуватись результатом якщо все буде зроблено. Всі етапи. Всіма людьми.

Що тут сказати?

Це благородно. Потужно. Сильно.

Але не самопрагматично. І однозначно веде до виснаження-вигоряння.

Це називається ВЗВАЛИТИ НА СЕБЕ.

Так, ціль благородна. Так, майбутній результат манить своєю масштабністю/новаторством.

Але це крайність. Це інша сторона крайнощів.

Одна крайність - нічого не робити і рахувати що "від мене нічого не залежить".

Друга крайність - хотіти і робити дуже багато.

При виборі другої крайності людина обирає сценарій досягаторства.

А себе самопроголошує ДОСЯГАТОРОМ.

Винагородою досягатора є досягнення цілі.

Але так як ціль є об'ємна, багатоетапна, з залученням багатьох людей в різних ролях - досягаторам треба вміти ​розмежовувати етапи. Розраховувати людей поетапно, а не лише в кінці (при досягненні цілі).

Розуміти що мало хто дійде до досягнутої цілі.

Чому? Тому що "бути досягатором" мотивує і надихає невелику кількість людей.

Досягаторів - малий відсоток.

Тут навіть питання в тому чи легко живеться досягаторам? Ні, але іншого шляху (для них) (ой, для нас) немає.

Андрій Гончаренко, 097 507 60 81, АГА

Підтримати АГА: картка 4441 1144 4009 6855