Типовим прикладом широкої об’єднавчої професії, лідером-об’єднувачем є досягатор.
Прикладник, людина-самозарплата думає скільки було зароблено. Нею.
Лідер-об'єднувач думає чи всі прикладники (люди-самозарплати) отримали зарплату. Чи нікого не забули.
Людина-самозарплата думає чи вона зробила свій кусок роботи.
Лідер-об'єднувач думає чи всі куски роботи різних людей зроблені. І співставлені.
Лідер-об'єднувач ставить неегоїстичні цілі. З багатьма етапами. З залученням багатьох людей.
І результат буде рахуватись результатом якщо все буде зроблено. Всі етапи. Всіма людьми.
Що тут сказати?
Це благородно. Потужно. Сильно.
Але не самопрагматично. І однозначно веде до виснаження-вигоряння.
Це називається ВЗВАЛИТИ НА СЕБЕ.
Так, ціль благородна. Так, майбутній результат манить своєю масштабністю/новаторством.
Але це крайність. Це інша сторона крайнощів.
Одна крайність - нічого не робити і рахувати що "від мене нічого не залежить".
Друга крайність - хотіти і робити дуже багато.
При виборі другої крайності людина обирає сценарій досягаторства.
А себе самопроголошує ДОСЯГАТОРОМ.
Винагородою досягатора є досягнення цілі.
Але так як ціль є об'ємна, багатоетапна, з залученням багатьох людей в різних ролях - досягаторам треба вміти розмежовувати етапи. Розраховувати людей поетапно, а не лише в кінці (при досягненні цілі).
Розуміти що мало хто дійде до досягнутої цілі.
Чому? Тому що "бути досягатором" мотивує і надихає невелику кількість людей.
Досягаторів - малий відсоток.
Тут навіть питання в тому чи легко живеться досягаторам? Ні, але іншого шляху (для них) (ой, для нас) немає.
Андрій Гончаренко, 097 507 60 81, АГА
Підтримати АГА: картка 4441 1144 4009 6855