Є таке цікаве явище коли хтось хоче щоб саме їм ми довели свою цінність для суспільства.

Тобто людина каже щоб ми довели нашу цінність не для них особисто. Не для їх компанії або агенції.

А для всього суспільства.

Я довго мучався питанням для чого одні намагаються довести другим нецінність тих других в очах перших для всього суспільства.

Наразі в мене в розробці 2 гіпотези.

1) Це свідоме або несвідоме обезцінення іншої людини.

2) Або спроба в такий спосіб замотивувати людину на дії.

МОЇ МОЗКИ - МОЯ ЦІННІСТЬ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА.

Мій смак. Мої організаційні здібності. Моя емпатія до так званих “чужих” українців концепція “СВОЇ ЧУЖІ”.

І цей список я можу продовжувати.

Візьмемо мої мізки.

В серіалі НЕТИПОВИЙ в першій серії першого сезону майже на початку психолог пропонує головному герою підписати дозвіл на використання ​мізків героя після смерті.

Для дослідження.

І це вже цінність. Відкладена цінність в майбутнє.

Я думаю не варто змагатися ХТО БІЛЬШЕ ПРИНОСИТЬ ЦІННОСТІ СУСПІЛЬСТВУ саме в цьому розборі.

Але я чітко дослідив що усвідомленні та зафіксовані процеси думання можуть приносити користь.

Як окремій людині.

Як групі людей, наприклад, у вигляді родини, компанії, тусовки, групи по інтересах.

Так і ширшій групі людей.

І ось в ситуації з ширшою групою людей з'являється усвідомлення цінності для суспільства.

Це коли Тарас Шевченко пише вірш не для клієнта, а як цінність суспільству.

Це коли В'ячеслав Чорновіл робить державотворчі дії не тому що його хтось попросив з представників влади, а як цінність суспільству.

Це коли Соломія Крушельницька співає не під замовлення імпресаріо, а як цінність суспільству.

Андрій Гончаренко, 097 507 60 81, АГА

Підтримати АГА: картка 4441 1144 4009 6855