АГ В першому варіанті я як всі йду біля Оперного театру.

Голосно не кричу. Нагло руки в кишені не пхаю. До людей не підходжу.

В другому варіанті я керівник проекту зйомки реклами ліжка на фонтані біля Оперного.

І для того щоб проект відбувся успішно я вимикаю соціальну обережність і нормальність.

Соціальну обережність як "треба" правильно і нормально виглядати мені в центрі міста-мільйонника.

Починаю махати руками як режисер.

Всіх бадьорити.

Всіх розкомплексовувати.

Сідати на землю.

Залазити в воду від фонтану щоб модель намочити для зйомки.

Перекривати рух машин від Оперного театру до Пінгвіну.

І получається що я в другому варіанті не є традиційний.

Тому що традиційний Андрій чемний. Він ходить по вулицях "як всі". Дотримується соціумних правил.

А в другому варіанті я лідер, режисер, організатор проекту, постановник який організував нетрадиційну зйомку.

Ліжко (від Estella) (ми як ConTNT) з моделлю поставили у фонтан біля Оперного театру. Шум. Хайп. Люди знімають як ми ​знімаємо...

І в другому варіанті я не в соціальній ролі, а на роботі. І я вийшов з правил норм поведінки в соціумі.

А на наступний день я знову йду біля Оперного але як в першому варіанті.

Не шумлю, не керую, дорогу не перекриваю, у фонтан в одязі не лізу. Я знову входжу в режим традиційного соціуму і ​нормальності Львова.

ВК По-перше, як ти виходиш до Оперного і як ти працюєш біля Оперного. Це твоя праця. Праця не є соціум.

АГ То я тоді можу сказати що я працюю, я на роботі і тому я в соціумі можу бути креативним у поведінці?

Я працюю арт-директором на роботі і тому я креативний. Але дома я звичайний, традиційний, нормальний.

ВК Ну так. І показуєш соціуму фотки свої звичайні. Для того щоби люди заспокоїлись. Що ти в сім'ї сімейний. А там, на роботі, ​коли треба - ти включаєш арт.

АГ Тобто я соціуму кажу: Привіт, я нормальний-традиційний. Ось я з дітьми, в мене їх троє. Ось морозиво їмо. Ось до мами в ​батьківський дім приїхав.

Від цієї інформації люди заспокоюються що я не дивак.

А потім...

ВК А потім ти говориш що я на роботі не завжди такий невидимий. І починаєш проштовхувати зокрема дивакуваті ідеї тому ​що це входить в обов'язки професії арт-директор.

Люди зазвичай відокремлюють роботу від соціуму.

АГ Клас, я такий і є. Я не на роботі тихий.

А в роботі я креативний, а дома звичайний.

І якщо я дома завжди звичайний то тоді получається що я зраджую роботі, правильно?

ВК Зроби межу між тим і тим.

Ти ж дома не працюєш…

АГ Але якщо людина і дома незвична і на роботі незвична - то таку людину інші люди з соціуму бояться?

ВК Ну так. Обезбашенний всюди. Той хто всюди актор. Той хто не вирубає своє акторство. Я не відчував різниці коли СК ​позував у ОС і коли ми в нього дома бухали і курили...

АГ Так я навпаки думав що людина яка вміє розчинитися в театрі - це крута людина.

ВК Це круто для професії. Це круто на етапі здобуття досвіду. Ти здобуваєш емоційний досвід.

АГ Перший варіант. Чувак спокійний, врівноважений, відчуває реальність. Приїжджає на знімальний майданчик і себе ​перемикає. Бере мегафон, переодягається в карнавальні костюми, бігає, жестикулює, проявляє яскраві емоції. Закінчується ​зйомка. Він приймає душ. Переодягається. Сідає в машину. Їде додому і знову стає звичайним.

Другий варіант. Коли цей чувак постійно перебуває в ролях - то це викликає запитання?

ВК Ну так. Тому що він небезпечний. Тому що він однаковий у всіх ситуаціях. Тому що він не перемикається. Він що в роботі ​що в побуті такий самий.

АГ Мене завжди захоплювали люди які могли навіть в нашому досі неяскравому соціумі бути яскравими.

ВК І саме тому треба огороджувати територію креативу та територію соціуму щоб було зрозуміло і не викликало запитань у ​соціуму.

ОГОРОДЖУВАТИ

АГ Казати: Добрий добрий день. В нас тут зйомка/проект відбувається. Не хочете зайти до нас за огородження?

ВК Ти можеш казати і робити будь що. Якщо це йде з позиції креативності.

І соціум бачить і знає що ти говориш з території креативу і з території креативної роботи.

І в цій ситуації до тебе не будуть погано ставитись.

АГ Я кажу. Привіт привіт. Я креативник. Ось в нас тут яскравий проект.

ВК Я би спочатку обов'язково їм продемонстрував щось нормальне. Ось цієї неділі ми з сім'єю були на озері і їли морозиво.

Щоб люди соціуму зрозуміли що ти сім'янин. Що ти в соціумі. Що ти пишаєшся своїми сімейними цінностями.

АГ Але ж я не політик.

ВК Ти не політик. Але ти пишаєшся своїми дітьми. І хочеш щоб соціум зрозумів що ти ними пишаєшся. Що ви разом з дітьми і ​спілкуєтесь і відпочиваєте.

А вже потім починати включати ту креативну штуку. Яку хочеш їм донести як робота. Ти для них від'єднуєш твою роботу і твоє ​життя.

І важливо соціуму показати що ти не просто обезбашена людина. А саме тут і зараз. В роботі. В цьому проекті. На території ​креативу.

АГ Але тоді получається що я для соціуму граю якщо я можу бути яскравим і обезбашеним, а потім сіра мишка…

Екстравагантність і звичайність.

Атракція і звичайність.

На замовлення.

ВК Якщо креативна людина думає що всі навколо креативні люди що перебувають на території креативу - то це велика ​помилка.

Інакше бухгалтери будуть думати що всі навколо бухгалтери.

А електрики будуть думати що всі навколо електрики.

А арт-директор думає що всі навколо арт-директора.

Та ні.

АГ Відокремлювати.

ВК Там в нас територія така. А тут територія інша.

Андрій Гончаренко, 097 507 60 81, АГА

Підтримати АГА: картка 4441 1144 4009 6855