Я перебуваю там де розробки, тестування, стратегії, системи.

І я запитую себе: Хто мій клієнт, стейкхолдер?

Ті прогресивні люди, які вже завтра будуть користуватись покрашеннями. Новинками. Новим поглядом на існуючі речі. ​Оновленими версіями.

Далі я себе запитую: Але ж вони тебе про це не просять.

Вірно.

Винахідники так і працюють. Не чекають замовлень, а йдуть попереду, випереджаючи час. Випереджаючи існуючий стан ​речей.

І ось тут точка уваги на яку раніше не звертав уваги.

Тобі люди як розробнику не можуть платити гроші тому що вони конкретно не замовляли певну послугу, або рішення або ​систему. Тому що не занурені в проблематики.

І получається що на етапі розробки в тебе ЩЕ немає клієнтів.

А далі ти йдеш до наступних розробок і в тебе ВЖЕ немає клієнтів.

Отже твоя бізнес модель - інформувати про вже існуючі розробки. Пропонувати їх впровадження людям, компаніям.

І також приймати донати - розповідаючи про специфіку діяльності.

Дослідництво в нас в Україні мляво фінансується.

Але досліднику не бути дослідником неможливо. Потрібне фінансування.

Дослідництво - це не лише пробірки і не лише IT.

Це рішення проблем/причин від побутових до масштабних державного рівня.

Це лайфхаки, підходи, практичні знання, втілені і опробовані ідеї.

Дослідження.

Моя пастка в тому що коли в мене немає клієнтів - я все однак займаюся дослідництвом та пошуком користі для соціуму.

Без грошей, а часто ще й без підтримки, а часто на мене ще є й агресують. Тому що не розуміють. Але дослідників завжди не ​розуміють.

Просто в різних степенях.

Тому я вирішив популяризувати винахідництво, дослідництво та розробництво в Україні.

Щоб стати клієнтом/інвестором/меценатом АГА - достатньо мені написати/зателефонувати (0975076081).

Навіть можете не мати конкретних запитів або проблематик. В спілкуванні зі мною ви відчуєте що я є носій покращень та ​рішень.

Частково цей етап є консалтинг. Але на етапі консалтинга люди не беруть в розробку проблематики, слабкі місця, ​недопрацювання систем. Існуючого стану справ.

Хто покращує ситуацію?

Хто веде з точки А в точку Б?

Хто допилює систему?

Хто шукає і тестує варіанти розвитку?

Хто робить прогрес в невеликому?

Мої улюблені галузі і ніші. Педагогіка. Менеджмент. Психологія. Арт. Фешн.

Зараз перепрофільовуюсь на воєнні потреби України.

Комунікації. Нове озброєння. Реформи суспільства. Співпраця воєнних і цивільних.

Я працюю з величезним списком недопрацювань суспільства, неідеального життя соціуму, труднощів, нестиковок.

Деякі пункти списку чекають місяць або рік.

Деякі пункти списку тільки з'являються і відразу вирішуються.

По ідеї моєю цільовою аудиторією мають бути фонди, гранти, міністерства, корпорації, R&D відділи.

Але це теорія, це припущення і це ідея.

В реальності я отримую висміювання і вічне запитання: Чим ти займаєшся?!

Якщо розвідники не можуть говорити чим вони займаються.

То дослідники-інноватори можуть говорити але їх не розуміють чим вони займаються.

Звісно при умові якщо вони не роблять потужний піар, роз'яснення, пояснення та активний файндрайзинг.

Ще трудністю є те що я не можу шукати клієнтів тому що зазвичай люди не знають що і як треба покращувати.

Зазвичай я не чекаю підтвердження запиту розробки і пірнаю в дослідження, розробки, винахідництва так би мовити "без ​клієнта".

Я йду емпірично.

Я не дивлюсь на інших.

Я не знаю чи є мені подібні у Львові, в Україні.

Можливо мене профінансує якийсь фонд розвитку. Можливо. Але наразі я чую насмішки, знецінення, нерозуміння, ​звинувачення.

Але ж хтось має говорити про культуру винахідників, дослідників, розробників, інноваторів в Україні?!

Я звик бути тим диваком, який через деякий час стає в очах інших: "О, Андрюха, ти крутий!"

НЕВПЕВНЕНИЙ ПІДВІШАНИЙ СТАН ЯК ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

В нас поки немає культури замовлення розробок.

Венчурних капіталів.

Усвідомлення ризиків.

Входу на територію де нові слова, фрази, підходи.

В нас безліч людей хто твердо стоїть на ногах в сьогоденні як малий і частково середній бізнес.

Але скільки людей впевнено стоять там де невпевненість (трохи випереджаючи час)?

Ви думаєте це класно, комфортно, модно, трендово? Ні.

Це вічно підвішаний стан. Нерозуміння іншими. Погляди де думають що ти д..ак (дивак). Що ти замріяний. Непрактичний.

Покажіть мені список хоча б 5 людей з вашого середовища хто обрав перебувати в підвішаному стані нових для Львова/​України галузей взамін перевіреного бізнесу або надійної твердої роботи?!

Приклад.

Якщо є достатньо людей хто знає мене як одного з тих хто збудував з нуля креативну галузь Львова. Модельний бізнес. ​Фотостудії. Виробництво реклами. Журнальну індустрію.

І ці люди в один голос стверджують що я крутий.

Ок.

А тепер беремо мене того самого і поміщаємо в галузь винахідництва, дослідництва, розробок, інновацій.

І що ми маємо?

Відсутність реакцій. Навіть від тих самих людей.

Або претензії що фігнею займаюсь.

Або що "Чим ти займаєшся?!"

Або думають що я замріявся.

Я кажу що я ТУТ ще більш крутіший ніж в креативних галузях. За які ви мене визнаєте.

А мені нічого не кажуть у відповідь, або невірно сприймають.

Чому так?

Причини в НЕЗРОЗУМІЛОСТІ ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

Якщо я в креативі крутий. А у винахідництві незрозумілий або невидимий.

А я той самий. Навіть краще. Тому що маю величезний ентузіазм.

То питання не в мені. Не в галузі. А в сприйнятті та оцінці галузей.

Там все зрозуміло. А там нічого не зрозуміло.

Математично. Люди сталі в двох рівняннях. Я сталий. Але відповіді різні. Значить змінні показники галузей. Ось де слабке місце. ​Ось де треба працювати.

Популяризація. Пояснення. Просвітництво. Залучення людей. Ще не рекрутинг. Швидше ангажування. Тому що ще немає ​теплих містечок у інноваційній галузі країни.

По суті цю галузь не те що знецінюють. Її не визнають. Не помічають. Її відмінили. Її "ніби" немає.

Так зручно.

Адже не треба вникати.

Звертати увагу.

І так всього багато.

Війна.

Труднощі.

Життя шкереберть.

А тут ще Андрій Гончаренко з якимись інноваціями.

Але саме інновації, розробництво, винахідництво, дослідництво, R&D, рісерч і дадуть нам шанс, надію, опору, фундамент не ​лише перемогти, а й закріпитись в числі передових країн світу!

Тому що винахідницька галузь дивиться в майбутнє і є рушієм розвитку, прогресу, прогресивності.

Скільки в мене в базі контактів фотографів? 700

Візажистів? 1500

Копірайтерів? 3000

Есемемників? 5000

А винахідників і тих хто рухає винахідницьку галузь (крім мене)? 3

(Брати Кириліви і Іван Петренко)

Ось вам і ПЕРЕКОС.

Як я можу шукати вакансії, посади, подавати заявку на керівника якщо галузі "ніби" немає.

Ніби я "граюсь" в фігню.

Та навіть хобі в людей узаконені.

А в мене робота поза визнанням.

Я ношу на собі ВИНУ за цілу потужну галузь яка дуже проявлена ТАМ, і ЧОМУСЬ дуже непроявлена ТУТ.

Винахідник - ВИНА ХІДНИК - той що ходить з виною.

Странний дивний незрозумілий замріяний дивакуватий відірваний від реальності?

Якщо вже так сталось що спочатку я потужно зайшов в креативні галузі, а потім був покликаний в галузь винахідництва - то ​мабуть моя місія, одна з моїх місій, це нести інформацію про цю галузь.

Починати шукати прихильників або принаймні людей хто спокійно ставиться .

Мова не йде про пушинг, примус.

Мова йде про просвітництво, популяризацію.

Можна говорити про БУЛІНГ ЦІЛОЇ ГАЛУЗІ!

Це і є культура відміни. Ігнор. Невизнання.

В які двері може звернутись потужний сформований винахідник у Львові - якщо тих дверей немає!!!

Є? Ну-ну)

Тому тут не питання конкуренції.

Тут питання пустого поля.

Це ідеальний БЛАКИТНИЙ ОКЕАН (Кім Ві Чан) для України.

Скажіть адресу де ці двері в які постукати, написати, зателефонувати?!

До кого мені прийти на роботу?

З ким мені створити бізнес?

Можливо я не в пустелі.

Ау.

В мене є 2 шляхи. Або далі йти "В". Або почати рухатись "ВІД".

Статус-кво далі неможливий.

Тому і мова про камінг-аут: "Я ВИНАХІДНИК", "Я УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАТОР".

Таке враження що бути інноватором в рідній країні - це злочин, позор, ганьба, нелегальність.

Мова навіть не про пелюстки та славу.

А про вирівнення перекосу.

Про легалізацію галузі "в нас".

Про визнання що є вже перші першопроходці-інноватори.

Креативну галузь України за ці 30 років поставили на ноги.

Невже не вийде з винахідницькою-інноваційною галуззю?!!

Я можу й надалі витримувати особисті знецінення, тролинг, ігнори щодо себе в галузі винахідництва.

Але за галузь я готовий боротися!

Чому В НИХ є, а В НАС немає?!

Що заважає прямо сьогодні почати це робити?

Не чекати слушного моменту.

Не "колись" після Перемоги, а задля Перемоги.

Задля сильної країни.

Андрій Гончаренко, 097 507 60 81, АГА

Підтримати АГА: картка 4441 1144 4009 6855