Хочу торкнутися теми живчиків.

Є дві людини і в них робочі відносини. Привітні, гарні але робочі відносини.

Тобто це не родина, не сім'я, не батьки-діти, не близькі друзі.

Відповідно якщо є дві людини однаково мляві - то тоді справи будуть йти повільно. Їх обидвох має шургати якась третя ​сторона, третя людина або група людей.

Висновок: в кожній парі в кожних двох людей в ідеалі коли є одна людина з них яка живчик.

В живчика більше енергії, більше ініціативи, вона робить кроки назустріч.

Не обов'язково що вона по субординації вища. Але в неї є відчуття що треба підганяти, дивитись на годинники, дивитись на ​календарі і шургати іншу людину і себе.

Більшість людей яких ми бачимо навколо не перебувають в стані живчика і навіть не планують стати живчиками і навіть не ​усвідомлюють що є живчики і неживчики.

Лише живчики знають що є неживчики, а неживчики навіть не знають що є живчики.

Якщо подивитись з точки зору живчика то неживчики - млявики яких треба шургати, це черепашки.

Якщо подивитися з точки зору неживчиків - живчики це джерело напрягу, тиску.

Згадайте себе в любих ситуаціях, не обов'язково в робочих. Коли вам на чомусь залежить, коли у вас блистять очі, а ніхто ​поруч вас не підтримує. І як ми починаємо поживчиковувати інших людей.

А як вони на вас реагують і кажуть: розслабся, не напрягайся, збийся, що ти тут тиснеш...

Так от згадайте цей стан живчика і стан неживчика. А тепер я вас запрошую стати живчиками. Давайте будемо всі жваві і ​запалювати своїми ініціативами інших.

А коли ви від мене відчуваєте енергію живості - цінуйте, не напрягайтесь. Я вже не кажу щоб мені дякую за це казали, але ​принаймні не бунтуйте і зрозумійте це, дякую.

Андрій Гончаренко, 097 507 60 81, АГА

Підтримати АГА: картка 4441 1144 4009 6855